Конкурс Еразмус+ “Розвиток потенціалу в галузі вищої освіти”

Прийом заявок триватиме до 17 лютого 2022 року (до 18:00 за київським часом).

Тип конкурсу:  конкурс освітніх проєктів

Ідентифікаційний код конкурсу на порталі Європейської комісії:

ERASMUS-EDU-2022-CBHE-STRAND-1 – напрям 1 «Підтримка доступу до співпраці в галузі вищої освіти»;

ERASMUS-EDU-2022-CBHE-STRAND-2 – напрям 2 «Партнерства для здійснення перетворень в галузі вищої освіти»;

ERASMUS-EDU-2022-CBHE-STRAND-3 – напрям 3 «Проєкти структурних реформ»

Організатором конкурсу є Європейське виконавче агентство з питань освіти та культури (EACEA). Конкурс реалізується в межах програми ЄС «Еразмус+».

В межах конкурсу можуть бути профінансовані проєкти трьох тематичних напрямів: «Підтримка доступу до співпраці в галузі вищої освіти»; «Партнерства для здійснення перетворень в галузі вищої освіти» і «Проєкти структурних реформ».

Метою конкурсу «Розвиток потенціалу в галузі вищої освіти» є підтримка проєктів міжнародного співробітництва, основою яких є багатосторонні партнерства між організаціями, що працюють в сфері вищої освіти. Конкурс спрямований на підвищення якості, актуальності і гнучкості вищої освіти, а також на модернізацію вищої освіти в т. зв. «третіх» країнах, які не входять до числа «програмних» країн «Еразмус+» (зокрема – в Україні). Досягнення цієї мети сприятиме соціально-економічному розвитку «третіх» країн, подоланню викликів, що пов’язані з економічною глобалізацією, а також усуненню соціальної, економічної та екологічної нерівності, яка посилилася внаслідок пандемії COVID-19.

НАПРЯМ 1 «Підтримка доступу до співпраці в галузі вищої освіти»

Проєкти цього напряму мають на меті залучення до участі в програмі «Еразмус+» закладів вищої освіти і організацій із «третіх» країн з невеликим досвідом міжнародної співпраці і малою оперативною спроможністю. В межах цього напряму підтримку отримають маломасштабні проєкти, які розраховані на реалізацію протягом 24 або 36 місяців, і які спрямовані на зменшення розриву в рівні інтернаціоналізації серед ЗВО «третьої» країни (такої, що не входить до числа «програмних» країн «Еразмус+» – зокрема, України) або серед ЗВО з різних «третіх» країн в межах одного регіону.

Пріоритет надаватиметься проєктам, які:

  1. зосереджені на розвитку ЗВО з найменш розвинутих «третіх» країн;
  2. зосереджені на розвитку ЗВО, які знаходяться у віддалених регіонах «третіх» країн;
  3. зосереджені на розвитку ЗВО факультетів, які не мають досвіду участі в програмі «Еразмус+» або мають невеликий досвід участі в цій програмі;
  4. спрямовані на залучення до участі у вищій освіті студентів і співробітників ЗВО з меншими можливостями.

Кожна проєктна пропозиція повинна відповідати одному із  п’яти основних пріоритетів конкурсу:

  1. Європейський зелений курс: підтримка модернізації і підвищення рівня конкурентоспроможності та інноваційності національних економік із одночасним забезпеченням «зеленого» переходу до кліматичної нейтральності. Дослідницькоінноваційні ініціативи мають бути зосереджені на пом’якшенні негативних наслідків зміни клімату і адаптації до них; озелененні міст; поширенні і імплементації нових сталих ланцюгів створення вартості та фахових навичок в галузі екології. Академічна співпраця повинна сприяти знайденню відповідей на суспільні запити в галузі розвитку міст і сіл, енергоефективності, охорони здоров’я та управління природними ресурсами і відходами.
  2. Цифрова трансформація: сприяння розвитку ефективної, інклюзивної та чутливої до гендерних проблем цифрової трансформації в сфері освіти і науки, насамперед шляхом зменшення розриву у володінні цифровими навичками. Можливі сфери діяльності включають розробку технологічних рішень в галузі зв’язку для підвищення рівня цифрової грамотності та цифрових навичок населення; дистанційне навчання; освіту в галузі технологій та інновацій, зокрема – у віддалених регіонах, сільській місцевості і вразливих спільнотах. Пріоритет надаватиметься налагодженню зв’язків між освітою, наукою та бізнесом у сфері цифровізації. Вітається подання проєктних пропозицій, пов’язаних із проблематикою інфраструктури даних, управління даними, а також цифровізацією бізнесу та МСП.
  3. Міграція та мобільність: підтримка освітніх ініціатив, що сприяють розвитку регіонального простору вищої освіти, зокрема – запровадженню систем трансферу кредитів, а також визнанню кваліфікацій, ступенів та атестатів. Забезпечення інтеграції в суспільство мігрантів та переміщених осіб шляхом надання їм доступу до освіти, включно з вивченням мови та можливістю участі в стипендіальних програмах.
  4. Управління, мир, безпека та розвиток людського потенціалу: сприяння розвитку демократії, процвітання, стабільності, безпеки та посиленої співпраці між стійкими та інклюзивними суспільствами, які поділяють спільні цінності. Проєкти мають бути зосереджені на проблематиці правових реформ, захисту прав людини, боротьби з корупцією та дискримінацією, медіаграмотності, ролі незалежних ЗМІ та громадянського суспільства, а також просування гендерної рівності.
  5. Стале зростання і робочі місця: інвестування в розвиток потенціалу молоді та забезпечення кращих зв’язків між освітою, наукою, інноватикою та потребами приватного сектору є незамінними складовими побудови економіки, яка працюватиме для спільного блага. На окрему увагу заслуговують такі напрями діяльності, як підготовка вчителів, молодіжне підприємництво, формування пропозиції та попиту на навички в сфері STEAM (науки, технології, інженерія, мистецтво і математика), а також пов’язана з цими напрямами діяльності гендерна інклюзивність. В проєкті слід зробити особливий акцент на сумісності такої діяльності із вирішенням завдань «зеленого» переходу, тобто переходу до кліматичної нейтральності. Передусім необхідно зосередитися на соціально вразливих групах населення і мешканцях віддалених регіонів країни, зокрема сільських.

Приклади заходів, які можуть бути профінансовані для проєктів першого напряму:

  1. Заходи, що спрямовані на підвищення управлінської та адміністративної спроможності цільових ЗВО:
    • реформування та модернізація системи управління університетом, зокрема – вдосконалення послуг, які спрямовані на підтримку студентів (методична та професійна орієнтація, консультування тощо);
    • заснування нових або вдосконалення наявних підрозділів міжнародних відносин в університетах, а також розробка стратегій інтернаціоналізації;
    • заснування нових або вдосконалення наявних підрозділів, процесів та стратегій контролю якості в університетах;
    • створення нових або розвиток потенціалу наявних підрозділів планування та оцінювання в університетах;
    • вдосконалення механізмів комунікації та розповсюдження результатів проєктів міжнародного співробітництва;
    • розвиток потенціалу університетів для підтримки мобільності студентів і працівників.
  2. Заходи, що спрямовані на забезпечення високої якості та актуальності освіти:
    • розробка навчальних модулів або програм, технічних або професійних спеціальностей тощо;
    • створення програм інтенсивного навчання, в яких протягом коротших проміжків часу спільно братимуть участь студенти і викладачі партнерських ЗВО;
    • розширення потенціалу аспірантів та викладачів, в тому числі сприяння розвитку аспірантської та/або викладацької мобільності;
    • проведення курсів тренінгів для академічних працівників ЗВО;
    • налагодження синергій та зміцнення зв’язків між університетами, підприємствами бізнес-сектору та приватними або державними організаціями, що є активними на ринку праці і функціонують в сферах освіти, професійних тренінгів та роботи з молоддю.
  3. Заходи, що спрямовані на підвищення доступу до вищої освіти для студентів і працівників з меншими можливостями:
    • розробка методів і розширення можливостей для дистанційного та інклюзивного навчання студентів із соціально вразливих категорій за допомогою цифрових технологій та засобів електронного навчання;
    • розробка спеціальних послуг, що будуть спрямовані на забезпечення рівних і справедливих умов навчання для студентів з інвалідністю, на основі наявних цифрових технологій;
    • сприяння розвитку ініціатив т. зв. «позитивної дискримінації», які мають на меті розширення прав і можливостей жінок, етнічних та/або релігійних меншин;
    • запровадження ініціатив, що будуть спрямовані на подолання бар’єрів на шляху до задоволення освітніх потреб, з якими стикаються знедолені групи населення;
    • здійснення внеску до формування інклюзивних навчальних середовищ, які базуватимуться на принципах рівності та справедливості і відповідатимуть потребам широких кіл суспільства.
НАПРЯМ 2 «Партнерства для здійснення перетворень в галузі вищої освіти»

Проєкти цього напряму мають на меті зменшення розриву між ступенем розвитку ЗВО та вирішення проблем, з якими стикаються ЗВО в т. зв. «третіх країнах», які не входять до числа програмних країн «Еразмус+». Проєкти будуть спрямовані на впровадження в цих країнах нових підходів та ініціатив в галузі вищої освіти, які повинні ґрунтуватися на практиках навчання в групі рівних (peer learning) та обміні досвідом і найкращими практиками. Партнерства для здійснення перетворень в галузі вищої освіти – це комплексні інноваційні проєкти, які розраховані на реалізацію протягом 24 або 36 місяців, і які передбачають реалізацію низки взаємопов’язаних заходів, спрямованих на зміцнення потенціалу цільових ЗВО з «третіх» країн стосовно вирішення актуальних проблем ХХІ століття, зокрема – проблем міграції, зміни клімату, врядування, перетворень в напряму цифрової економіки тощо.  Результати реалізації таких проєктів повинні мати суттєвий і довготривалий вплив на цільові ЗВО як протягом проєктного періоду, так і після його формального завершення, а також принести користь суспільству в цілому.

Проєкти напряму 2 мають поєднувати в собі такі ключові елементи:

  1. Розвиток інновацій в галузі вищої освіти з метою підвищення значимості вищої освіти для ринку праці і для суспільства в цілому. Передбачається, в межах проєктів будуть враховані наявні розбіжності між вимогами працедавців і наявними освітніми пропозиціями ЗВО, а також розроблені комплексні рішення для покращення можливостей працевлаштування студентів. Для досягнення цього в комплекс проєктних заходів можуть бути включені:
    • розробка інноваційних навчальних програм та включення інноваційних елементів у наявні навчальні програми;
    • реалізація інноваційних методів навчання і викладання (зокрема, особистісноорієнтованого навчання і викладання, що зосереджене на практичному вирішенні реальних проблем);
    • активна взаємодія ЗВО зі світом науки і бізнесу: організація програм безперервної освіти, практик на підприємствах, спільних заходів з підприємствами тощо;
    • посилення спроможності ЗВО з «третіх» країн до ефективного нетворкінгу в сфері дослідницьких, наукових та технологічних інновацій.
  2. Сприяння проведенню в ЗВО реформ, які мають бути спрямовані на зміцнення ролі університетів як каталізаторів економічного та суспільного розвитку в «третіх» країнах. Проєкти повинні передбачати підтримку ЗВО в розробці та реалізації інституційних реформ, що мають на меті підвищення рівня їх демократичності, інклюзивності та впливовості. Інституційні реформи включатимуть в себе такі елементи, як впровадження нових систем і структур врядування та менеджменту, а також процесів забезпечення якості освіти; надання сучасних університетських послуг; вдосконалення цифрових навичок; використання методів та інструментів професійного розвитку академічних, технічних та адміністративних працівників університету. Ключовим аспектом проєктів цього напряму є розвиток підприємницького мислення та пов’язаних з ним компетенцій.

Кожна проєктна пропозиція повинна відповідати одному із п’яти основних пріоритетів конкурсу:

  1. Європейський зелений курс: підтримка модернізації і підвищення рівня конкурентоспроможності та інноваційності національних економік із одночасним забезпеченням «зеленого» переходу до кліматичної нейтральності. Дослідницькоінноваційні ініціативи мають бути зосереджені на пом’якшенні негативних наслідків зміни клімату і адаптації до них; озелененні міст; поширенні і імплементації нових сталих ланцюгів створення вартості та фахових навичок в галузі екології. Академічна співпраця повинна сприяти знайденню відповідей на суспільні запити в галузі розвитку міст і сіл, енергоефективності, охорони здоров’я та управління природними ресурсами і відходами.
  2. Цифрова трансформація: сприяння розвитку ефективної, інклюзивної та чутливої до гендерних проблем цифрової трансформації в сфері освіти і науки, насамперед шляхом зменшення розриву у володінні цифровими навичками. Можливі сфери діяльності включають розробку технологічних рішень в галузі зв’язку для підвищення рівня цифрової грамотності та цифрових навичок населення; дистанційне навчання; освіту в галузі технологій та інновацій, зокрема – у віддалених регіонах, сільській місцевості і вразливих спільнотах. Пріоритет надаватиметься налагодженню зв’язків між освітою, наукою та бізнесом у сфері цифровізації. Вітається подання проєктних пропозицій, пов’язаних із проблематикою інфраструктури даних, управління даними, а також цифровізацією бізнесу та МСП.
  3. Міграція та мобільність: підтримка освітніх ініціатив, що сприяють розвитку регіонального простору вищої освіти, зокрема – запровадженню систем трансферу кредитів, а також визнанню кваліфікацій, ступенів та атестатів. Забезпечення інтеграції в суспільство мігрантів та переміщених осіб шляхом надання їм доступу до освіти, включно з вивченням мови та можливістю участі в стипендіальних програмах.
  4. Управління, мир, безпека та розвиток людського потенціалу: сприяння розвитку демократії, процвітання, стабільності, безпеки та посиленої співпраці між стійкими та інклюзивними суспільствами, які поділяють спільні цінності. Проєкти мають бути зосереджені на проблематиці правових реформ, захисту прав людини, боротьби з корупцією та дискримінацією, медіаграмотності, ролі незалежних ЗМІ та громадянського суспільства, а також просування гендерної рівності.
  5. Стале зростання і робочі місця: інвестування в розвиток потенціалу молоді та забезпечення кращих зв’язків між освітою, наукою, інноватикою та потребами приватного сектору є незамінними складовими побудови економіки, яка працюватиме для спільного блага. На окрему увагу заслуговують такі напрями діяльності, як підготовка вчителів, молодіжне підприємництво, формування пропозиції та попиту на навички в сфері STEAM (науки, технології, інженерія, мистецтво і математика), а також пов’язана з цими напрямами діяльності гендерна інклюзивність. В проєкті слід зробити особливий акцент на сумісності такої діяльності із вирішенням завдань «зеленого» переходу, тобто переходу до кліматичної нейтральності. Передусім необхідно зосередитися на соціально вразливих групах населення і мешканцях віддалених регіонів країни, зокрема сільських.

Приклади заходів, які можуть бути профінансовані для проєктів другого напряму:

  • Розробка, тестування та адаптація інноваційних навчальних програм з погляду:
    • змісту (ключові компетенції та універсальні навички – підприємництво, вирішення проблем, екологічно-орієнтовані навички тощо);
    • структури (модульне навчання, спільне навчання тощо);
    • методів викладання та навчання (відкрите та гнучке навчання, віртуальна мобільність, відкриті освітні ресурси, змішане навчання, масові відкриті онлайн курси тощо).
  • Розробка, тестування та реалізація нових навчальних методів, інструментів та матеріалів (нові багатодисциплінарні навчальні програми; особистісно-орієнтоване навчання і викладання, що зосереджене на практичному вирішенні реальних проблем) в межах проведення навчальних практик для студентів.
  • Запровадження реформ болонського типу на інституційному рівні (трирівнева система вищої освіти; інструменти прозорості – системи кредитів, додатки до дипломів; забезпечення якості оцінювання; визнання попереднього і неформального навчання тощо).
  • Запровадження схем практичного навчання, стажування і вивчення реальних кейсів зі сфери промисловості та бізнесу, які будуть повністю інтегровані в навчальні плани студентів, визнані та зараховані.
  • Запровадження систем подвійного навчання, які поєднуватимуть вищу університетську освіту з вищим рівнем середньої професійно-технічної освіти, що підвищить спроможність випускників до працевлаштування.
  • Розробка рішень для розв’язання складних проблем, впровадження інновацій у виробництво товарів, інженерні процеси тощо (так, щоби студенти, викладачі та практики спільно працювали над цими завданнями).
  • Розробка та тестування рішень для задоволення актуальних суспільних потреб, які наразі не представлені на ринку, і будуть призначені для представників вразливих суспільних груп.
  • Підтримка створення інноваційних центрів, центрів трансферу технологій, бізнесінкубаторів для забезпечення інтеграції освіти, науки та бізнесу на інституційному, регіональному або національному рівнях.
  • Розробка і тестування програм безперервної освіти, навчальних практик на підприємствах та спільних заходів із підприємствами.
  • Підготовка умов для випробування інноваційних заходів.
  • Організація короткострокових обмінів для студентів, наукових працівників, викладачів та працівників підприємств.
  • Стимулювання залучення працівників підприємств в освітні та наукові процеси в ЗВО.
  • Реформування систем та структур врядування та менеджменту на інституційному рівні (включно з методами та системами, які стосуються забезпечення якості освіти, фінансового управління, забезпечення автономії ЗВО, міжнародних відносин, студентських послуг, консультування, профорієнтації, діяльності академічних та наукових рад тощо).
  • Розробка стратегій та інструментів інтернаціоналізації ЗВО (зокрема, міжнародна відкритість навчальних програм, впровадження схем міжуніверситетської мобільності тощо), а також стратегій та інструментів для забезпечення ефективного нетворкінгу ЗВО в сферах дослідницьких, наукових та технологічних інновацій.
  • Розробка, адаптація та імплементація методів та інструментів для підвищення кваліфікації, оцінювання та професійного розвитку академічних та адміністративних працівників ЗВО, а також для первинної підготовки та безперервного кар’єрного розвитку викладацького персоналу.
НАПРЯМ 3 «Партнерства для здійснення перетворень в галузі вищої освіти»

Проєкти цього напряму мають на меті підтримку зусиль т. зв. «третіх країн», що спрямовані на створення упорядкованих та стійких систем вищої освіти. Такі системи мають задовольняти суспільно-економічні потреби країни та сприяти побудові економіки, яка ґрунтуватиметься на наукових знаннях та інноваціях. Цей напрям дій передбачає популяризацію та масштабування результатів успішних проєктів, а також встановлення синергетичних зв’язків між проєктами цього напряму та білатеральними програмами підтримки. Проєкти третього напряму мають бути розраховані на реалізацію протягом 36 або 48 місяців, і передбачати участь органів державної влади «третіх» країн (зокрема, міністерства освіти), ЗВО, дослідницьких інститутів та інших релевантних стейкхолдерів.

Завданнями проєктів напряму 3 є:

  1. Сприяння співпраці та взаємному навчанню між органами державної влади в країнах-членах ЄС, інших «програмних» країнах Еразмус+ та «третіх» країнах заради системного вдосконалення сфери вищої освіти та впровадження інновацій в цій сфері.
  2. Сприяння побудові інклюзивних систем вищої освіти, які будуть здатні забезпечити належні умови для успішного навчання студентів із різних категорій населення. Особливу увагу при цьому необхідно звернути на студентів з обмеженими можливостями.
  3. Розширення потенціалу ЗВО та державних органів влади «третіх» країн (зокрема, міністерств) модернізувати системи вищої освіти цих країн (зокрема – в галузі врядування та фінансування) шляхом їхньої участі в розробці, реалізації та моніторингу процесів реформ.
  4. Визначення точок синергії з поточними ініціативами ЄС в третіх країнах у сферах, які охоплює програма Еразмус+.

Оскільки проєкти напряму «Партнерства для здійснення перетворень в галузі вищої освіти» спрямовані на підтримку структурних реформ, які мають бути визначені відповідно до результатів аналізу потреб системи вищої освіти цільових «третіх» країн – загальні пріоритети для цього конкурсного напряму не визначені.

Приклади заходів, які можуть бути профінансовані для проєктів третього напряму:

  1. Заходи, що спрямовані на випробування та популяризацію найкращих практик в сфері вищої освіти на національному та (або) регіональному рівнях. Ці практики можуть стосуватися, наприклад:
    • підвищення спроможності випускників до працевлаштування;
    • спрощення доступу до вищої освіти людей з обмеженими можливостями; – зміцнення зв’язків між освітою, наукою та інноватикою.
  2. Заходи, що спрямовані на забезпечення ефективності процесів формування політики в сфері вищої освіти шляхом залучення до цієї сфери інших стейкхолдерів. Зокрема, такі заходи можуть передбачати:
    • залучення інших відповідальних органів державної влади до діяльності в сфері вищої освіти заради підвищення її ролі в суспільстві та збільшення її впливу на суспільство;
    • залучення студентства до активної участі у врядуванні та реформуванні системи вищої освіти;
    • залучення до діяльності в сфері вищої освіти спілок, що займаються іншими релевантними сферами, зокрема професійно-технічною освітою та роботою з молоддю;
    • зміцнення міжнародного виміру вищої освіти шляхом організації співробітництва між закладами високого рівня з країн-членів ЄС, інших «програмних» країн Еразмус+ та «третіх» країн. Зокрема, розробка та впровадження в дію схем, які спрощуватимуть реалізацію студентської та викладацької мобільності: створення регіональної системи трансферу академічних кредитів, розробка Національних рамок кваліфікацій тощо ;
    • створення національних та (або) регіональних систем контролю якості освіти.
  3. Заходи, що спрямовані на налагодження регіонального академічного співробітництва і запровадження серед «третіх» країн спільних регіональних стратегій в сфері вищої освіти. Зокрема, такі заходи можуть включати в себе:
    • визначення кроків, які необхідні для створення регіональних Просторів вищої освіти;
    • спрощення процедур визнання освітніх досягнень в межах однієї країни та між різними країнами регіону;
    • усунення перешкод для переміщення між різними країнами викладачів, працівників та студентів ЗВО, і забезпечення їм доступу до високоякісної, інноваційно-орієнтованої освіти.
  4. Заходи, що спрямовані на запровадження нових механізмів фінансування для:
    • розширення доступу до вищої освіти людей з обмеженими можливостями;
    • зменшення «цифрового розриву», який існує на інституційному та індивідуальному рівнях.
  5. Заходи, що спрямовані на підвищення привабливості викладацької професії шляхом:
    • просування ініціатив професійного розвитку;
    • створення системи стимулів для сприяння участі викладачів в інтернаціоналізації вищої освіти.

Крім ЗВО та міністерств освіти, в проєктах напряму «Партнерства для здійснення перетворень в галузі вищої освіти» вітається участь органів державної влади «третіх» країн та «програмних» країн Еразмус+ із компетенціями в галузях, які охоплює проєкт: наприклад, органів, що займаються питаннями працевлаштування, роботи з молоддю, фінансів, соціальної політики, внутрішніх справ, юриспруденції, охорони здоров’я тощо.

В конкурсі можуть взяти участь консорціуми в складі щонайменше чотирьох незалежних юридичних осіб, серед яких:

  • щонайменше 2 юр. особи зареєстровані в різних «програмних» країнах Еразмус+ (Programme countries: країни-члени ЄС + Північна Македонія, Сербія, Ісландія, Норвегія, Ліхтенштейн, Туреччина);
  • щонайменше 2 юр. особи зареєстровані в різних «третіх» країнах Еразмус+ (Third countries) в межах одного із пріоритетних регіонів конкурсу – якщо проєкт має регіональний характер, АБО:
  • щонайменше 2 юр. особи зареєстровані в одній «третій» країні Еразмус+ – якщо проєкт має національний характер.

Україна входить до пріоритетного регіону «Країни Східного партнерства» (Eastern Neighbourhood), тому в цьому конкурсі українські організації можуть брати участь лише спільно з організаціями з інших країн цього регіону, а саме Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії і Молдови.

У випадку проєктів третього напряму («Партнерства для здійснення перетворень в галузі вищої освіти»), до складу консорціуму додатково повинен входити орган державної влади цільової «третьої» країни, який відповідає за сферу вищої освіти (наприклад, міністерство освіти).

Кількість учасників консорціуму з «програмних» країн Еразмус+ не може перевищувати кількості учасників консорціуму з «третіх» країн.

Типи юридичних осіб, які можуть увійти до консорціуму як координатори: заклади вищої освіти, асоціації ЗВО з «програмних» або «третіх» країн (для всіх трьох напрямів); національні або міжнародні асоціації ректорів, викладачів чи студентів з «програмних» або «третіх» країн (для напряму 3).

Типи юридичних осіб, які можуть увійти до консорціуму як бенефіціари: заклади вищої освіти з «програмних» або «третіх» країн, а також будь-які державні або приватні організації, що проводять діяльність на ринках праці або в сферах освіти, професійної підготовки та роботи з молоддю, і зареєстровані в «третіх» країнах (наприклад, підприємства, НДО, громадські організації, органи влади, дослідницькі інститути, школи, технікуми, торговельні палати, профспілки, бібліотеки, музеї, служби профорієнтації тощо).

 Обсяг фінансування одного проєкту складає:

  • 200-400 тис. Євро для проєктів 1 напряму,
  • 400-800 тис. Євро для проєктів 2 напряму,  800 тис. – 1 млн. Євро для проєктів 3 напряму.

Загалом на фінансування проєктів пріоритетного регіону «Країни Східного партнерства» буде виділено 10971140 Євро.

Увага! Грант покриває до 90% проєктних витрат.

Як взяти участь у конкурсі

Заявки на участь в конкурсі приймаються виключно електронним шляхом, через портал Європейської Комісії Funding & Tender Opportunities (на сторінку конкурсу: напрям 1, напрям 2, напрям 3). Заявку подає організаціякоординатор консорціуму. Заявка складається з двох частин:

  • Частина А, адміністративна — заповнюється в онлайновому режимі і містить інформацію про членів консорціуму, загальний бюджет проєкту та питання, що стосуються теми проєкту;
  • Частина В, технічна – містить технічний опис проєкту. Після логування на порталі шаблон цієї форми можна буде завантажити зі сторінки конкурсу, після чого її треба буде заповнити і розмістити на порталі у форматі PDF. Загальний обсяг цієї частини не повинен перевищувати 120 сторінок.

З детальними умовами участі в конкурсі можна ознайомитися в Керівництві програми Еразмус+ за посиланням (див. сторінки 292-308).