З 2021 року розпочинається 9-а Рамкова програма науково-технічного співробітництва Європейського Союзу «Горизонт Європа».
Європейська Комісія сформулювала наступні глобальні цілі, які мають бути досягнуті в її рамках.
- зміцнити європейський науково-технологічний фундамент та Європейський дослідницький простір,
- підвищити європейську інноваційну конкурентоздатність,
- здійснити пріоритети суспільства та підтримати соціально-економічну модель і цінності Європи.
ПОПЕРЕДНЯ СТРУКТУРА ПРОГРАМИ «ГОРИЗОНТ ЄВРОПА»
включає в себе три напрями:
- Передова наука (Excellent Science);
- Глобальні виклики та європейська індустріальна конкурентоздатність (Global Challenges and European Industrial Competitiveness);
- Інноваційна Європа (Innovative Europe);
Відносно самостійним напрямом виступає ще “Євроатом – програма дослідження та навчання”, яка запроваджується з метою зниження ризиків в ядерній сфері, розвитку безпечних ядерних технологій і захисту від радіації.
Окремим розділом виділена категорія «Розширення участі та зміцнення Європейського дослідницького простору» (Widening Participation and Strengthening the European Research Area).
Структура програми відрізняється від структури Програми «Горизонт 2020» (Передова наука, Соціальні виклики та Промислове лідерство). Нова Програма робить акцент на розвитку інновацій, тоді як промисловий напрям об’єднаний із соціальними викликами в один напрям.
Єврокомісія пропонує бюджет програми «Горизонт Європа» в розмірі близько 100 мільярдів євро, в тому числі:
- 52,7 мільярди євро на «Глобальні виклики та європейська індустріальна конкурентоздатність»;
- 25,8 мільярдів євро на «Передову науку»;
- 13,5 мільярдів євро на «Інноваційну Європу»;
- 2,4 мільярди євро на “Євроатом”.
КЛАСТЕРИ
Напрям 2 «Глобальні виклики та європейська індустріальна конкурентоздатність» включає в себе низку кластерів, кожний з який спрямований на визначені Європейською Комісією галузі діяльності:
| Кластер | Галузі діяльності |
| Здоров’я | • Охорона здоров’я протягом життя • Неінфекційні та рідкісні захворювання • Інструменти, технології та цифрові рішення для охорони здоров’я, включаючи персоніфіковану медицину • Екологічні та соціальні визначники здоров’я • Інфекційні захворювання, включаючи ті, що пов’язані із бідністю та знехтуваними захворюваннями • Системи охорони здоров’я |
| Культура, креативність та інклюзивне суспільство | • Демократія та влада • Соціальні та економічні трансформації • Культура, культурна спадщина та креативність |
| Цифрова безпека для суспільства | • Суспільства, стійкі до стихійних лих • Захист та безпека • Кібербезпека |
| Цифрові технології, промисловість та космос | • Промислові технології • Передові матеріали • Інтернет наступного покоління • Кругова промисловість • Космос, включаючи спостереження за Землею • Нові сприяючі технології • Ключові цифрові технології, включаючи квантові технології • Штучний інтелект та робототехніка • Передові обчислення та великі дані • Низьковуглецева та чиста промисловість |
| Клімат, енергетика та мобільність | • Наука про клімат та кліматичні рішення • Енергетичні системи та мережі • Суспільство та міста • Промислова конкурентоспроможність у транспортній галузі • Розумна мобільність • Забезпечення енергією • Будинки та промислові об’єкти в умовах енергетичного переходу • Чистий, безпечний та доступний транспорт • Енергетичні сховища |
| Харчування, біоекономіка, природні ресурси, сільське господарство та навколишнє середовище | • Спостереження за навколишнім середовищем • Сільська господарство, лісове господарство та сільська місцевість • Кругові системи • Системи харчування • Біологічне розмаїття та природні ресурси • Моря, океани та внутрішні води • Біоекономічні інноваційні системи в Європі |
ІНСТРУМЕНТИ ПРОГРАМИ “ГОРИЗОНТ ЄВРОПА”
Пріоритетами Європейського Союзу є вирішення суспільних викликів та подальша індустріалізація Європи.
Структура програми розроблювалась на основі аналізу та оцінки результатів попередньої Програми «Горизонт 2020». Європейська Комісія ідентифікувала її слабкі місця та зробила відповідні акценти у новій програмі.
Так, наприклад, для підтримки проривних технологій створена Європейська інноваційна рада, метою якої є допомога інноваторам у створенні ринків майбутнього та у розширенні їхніх компаній. 70%, виділеного за цим напрямом бюджету, призначаються малим та середнім підприємствам.
З метою збільшення впливу проєктів через залучення громадян будуть запроваджені так звані дослідницько-інноваційні місії (R&I Missions). Місія – це сукупність дій в різних галузях, що мають на меті перспективну та вимірювану ціль у встановлені строки, впливаючи при цьому на суспільство та політику, а також є актуальними для значної частини європейського населення та широкого кола європейських громадян. Європейська Комісія визначила п’ять місій, які планується реалізувати:
- Адаптація до кліматичних змін, включаючи соціальні трансформації;
- Боротьба із раком;
- Здоров’я ґрунту та їжа;
- Кліматично-нейтральні та розумні міста;
- Здорові океани, моря, берегові та внутрішні води.
Для зміцнення компоненти міжнародного співробітництва, а також з метою сприяння економічному зростанню Європи через інновації заплановано розширити можливості асоціації країн, що, зокрема, стосується “третіх країн” з гарним потенціалом у науці, технологіях та інноваціях.
З метою раціоналізації фінансування планується впровадження нового підходу до партнерств, який передбачає простіші інструменти для співробітництва, цілісний життєвий цикл у проєктах та стратегічну орієнтацію під час формування консорціумів. Такий підхід базуватиметься на трьох основних принципах:
- співпрограмність (co-programmed), яка базуватиметься на меморандумах про співробітництво;
- співфінансування (co-funded), яке базуватиметься на спільній програмі, узгодженій та впровадженій всіма партнерами з відповідними фінансовими внесками;
- інституалізація (institutionalised), яка базуватиметься на довгостроковому співробітництві та потребі у високій інтеграції.
При цьому для інституалізованих європейський партнерств визначені наступні галузі:
- інновації в галузі охорони здоров’я;
- ключові цифрові технології;
- метрологія;
- європейські транспортні системи;
- сталі біо-орієнтовані рішення;
- водневі та сталі енергетичні сховища;
- чистий та інтегрований транспорт;
- інноваційні МСП (малі та середні підприємства).
Крім того, для підсилення відкритості у Програмі заплановано запровадити політику відкритої науки, яка передбачатиме обов’язковий відкритий доступ до публікацій та дослідницьких даних, отриманих в процесі реалізації проєктів.
УЧАСТЬ УКРАЇНИ
Уряд України передбачає участь в програмі «Горизонт Європа»: “Україна приєднається до рамкової програми “Горизонт Європа” (Horizon Europe) та можливостей Європейського дослідницького простору. Україна братиме активну участь у роботі понад 25 міжнародних дослідницьких інфраструктур.” [Програма діяльності Кабінету Міністрів України, схвалена постановою Верховної Ради України від 4 жовтня 2019 року № 188-IX.]
Отже, попереду цікава творча, напружена робота наукових шкіл університету як по посиленню загальної активності з використанням широких нових можливостей міжнародної проектно-грантової діяльності, так і по організації участі в новій програмі ЄС «Горизонт Європа».
Це завдання передбачено проектом “Стратегії розвитку КПІ до 2025 року”, яка буде прийнята до реалізації ближчим часом.
Посилання на оригінал статті у 13 номері щотижневої газети “Київський політехнік” за 2020 р.